дошкільної та початкової освіти
Гур`єва О.А., лаборант кафедри
Живопис –це вікно у світ
Леонардо да Вінчі
Леонардо да Вінчі
Мистецтву, як найбільш дійовій формі естетичного пізнання дійсності, належить провідне місце серед засобів естетичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Твори живопису впливають на різні почуття і думки дітей. Зорові образи, що виникають у них при сприйманні картин, легко запам’ятовуються і залишаються в пам’яті на довгі роки. Як справедливо підкреслював М.Г. Чернишевський, «мало хотіти прекрасного, треба вміти осягнути його…»
Ми Вам пропонуємо на розгляд біографії та творчість художників, твори яких запропоновані програмою «Образотворче мистецтво» 1-4 класи.
Катери́на Васи́лівна Білоку́р
(25 листопада1900 – 10 червня 1961)
майстер українського народного декоративного живопису
Катерина Білокур народилася в селі Богданівка. Приблизно у 6-7 років Катерина навчилася читати. Батько і дід спочатку допомагали їй у цьому, але були здивовані власними успіхами дівчинки. На сімейній раді було вирішено – до школи Катрю не віддавати, оскільки читати вона і так вміє, а економія одягу й особливо взуття – величезна. А от посадити її за прядку – давно пора. Втім, це заняття дозволили сполучати з читанням букваря.
Коли саме майбутня художниця почала малювати – сказати важко, але, очевидно, це відбулося не в дитинстві, а вже в отроцтві. Малювала вуглем на шматочках полотнини. У 14 років Катерину застали за цим безглуздим, як усі вважали, заняттям. Було вжито невідкладних заходів – різки та найсуворіша заборона малювати. Відтепер дівчинці доводилося творити потайки.
Збереглася, проте, легенда, яка свідчить про неабияку популярність спроб 15-літньої Катрі і навіть їхнє визнання. Сусід і родич Білокурів Микита Тонконіг, який володів водяним млином був пристрасним театралом. Разом із своїми однодумцями він організував щось на зразок театральної студії. Поставлені Тонконогом п’єси мали чималий місцевий успіх. Знаючи, що Катерина Білокур «уміє малювати», творчий мірошник попросив її допомогти з декораціями. Дівчина із задоволенням малювала, дивилася, а пізніше, до речі, і грала на сцені цього унікального «театру на воді»…
Коли саме майбутня художниця почала малювати – сказати важко, але, очевидно, це відбулося не в дитинстві, а вже в отроцтві. Малювала вуглем на шматочках полотнини. У 14 років Катерину застали за цим безглуздим, як усі вважали, заняттям. Було вжито невідкладних заходів – різки та найсуворіша заборона малювати. Відтепер дівчинці доводилося творити потайки.
Збереглася, проте, легенда, яка свідчить про неабияку популярність спроб 15-літньої Катрі і навіть їхнє визнання. Сусід і родич Білокурів Микита Тонконіг, який володів водяним млином був пристрасним театралом. Разом із своїми однодумцями він організував щось на зразок театральної студії. Поставлені Тонконогом п’єси мали чималий місцевий успіх. Знаючи, що Катерина Білокур «уміє малювати», творчий мірошник попросив її допомогти з декораціями. Дівчина із задоволенням малювала, дивилася, а пізніше, до речі, і грала на сцені цього унікального «театру на воді»…
"Колгоспне поле" (1948-1949)
Богданівські яблука
Немає коментарів:
Дописати коментар