Засідання ТТК

Шановні колеги!

        18 січня 2010 року відбудеться засідання ТТК за темою "Шляхи удосконалення викладання навчальних предметів у початкових класах малочисельних навчальних закладів". Метою  цього засідання буде опрацювання питання організації самостійної домашньої роботи в умовах індивідуальної та індивідуально-групової форм роботи у початкових класах малочисельних сільських навчальних закладів.

        Ми вважаємо, що організація домашньої самостійної роботи взагалі і особливо при індивідуальній формі навчання потребує кардинального перегляду. Тому пропонуємо на розгляд матеріал і список літератури (неповний), яким можна скористатися при опрацюванні даного питання.

Організація самостійної домашньої роботи учнів

       Головні ознаки системи початкового навчання – відносна самостійність, цілеспрямованість, взаємозв’язки між класами і предметами, попередньою та наступною ланкою освіти, керованість і стабільність. Принцип систематичності навчання виявляється багатогранно, оскільки в навчальному процесі взаємодіють системи різної структури. Однією зі структурних підсистем процесу навчання є домашня робота учнів, яка теж має будуватися системно та цілеспрямовано. Для початкового навчання за індивідуальною формою навчання проблема організації самостійної домашньої роботи є надзвичайно актуальною.

      Домашня самостійна робота учнів, які навчаються за індивідуальною формою, несе в собі багатоаспектні функції:

• Опанування нового матеріалу, поглиблення засвоєного й закріплення знань, умінь і навичок;

• Набуття учнями досвіду володіння загальними навчальними компетентностями (уміння спланувати всю роботу, розподілити її в часі, уміння працювати з підручником, уміння контролювати себе в ході та в кінці виконання роботи тощо);

• Формування вмінь самостійно діяти в навчально-пізнавальній роботі;

• Виховання морально-вольових якостей (працелюбності, відповідальності тощо);сприяння творчому ставленню до навчання, підтриманню стійкого інтересу до самостійної роботи;

• Формування рефлексивних умінь – здійснювати самоконтроль, самооцінку, ставити завдання для самовдосконалення тощо.

      Займаючись вдома самостійно учень має навчитися виконувати всі операції, які він спочатку виконував під керівництвом учителя, а тепер має повторити їх стосовно себе (ставити мету, планувати, контролювати, оцінювати). Отже, під час планування самостійної домашньої роботи учня, вчитель повинен користуватися всім спектром самостійних робіт, під час яких учень досягне тих чи інших результатів.

      Нагадаємо основні підходи до класифікації самостійної роботи учнів, які одночасно можна віднести і до домашніх робіт.
1. У залежності від педагогічної мети: роботи навчальні і перевірні.
- навчальні поділяються на:

      а) роботи, пов’язані з підготовкою дітей до сприйняття нового навчального матеріалу   (наприклад, на уроці природознавства запропонувати дослідити зміну температури протягом дня, щоб потім опрацювати на уроці тему про залежність висоти Сонця над Землею з коливанням температури);

      б) роботи, пов’язані з отримання нових знань (наприклад, самостійно знайти ту чи іншу інформацію на задану тему);

       в) роботи на розширення і поглиблення знань;
       г) роботи тренувального характеру, метою яких є закріплення набутих раніше знань, умінь і навичок.
- перевірні роботи поділяються на:
      а) завдання типу «Перевір себе!»;
      б) «Вибери та розв’яжи такі приклади, в обчислення яких ти допустив найбільше помилок».
2. У залежності від характеру тієї діяльності, якої вони вимагають від учнів, на види, які ґрунтуються на:
- наслідуванні, відтворюванні учнями дій учителя та його міркування (найчастіше такий вид робіт використовується в першому класі);
- самостійне застосування знань, умінь і навичок, отриманих раніше під керівництвом учителя;
- творчій підхід учня до самостійності: у проведенні необхідних спостережень; у отриманні висновку; у відборі матеріалу, для вирішення тих чи інших задач.
3. У залежності від того навчального матеріалу, за яким вони проводяться. Стосовно навчання математики в початкових класах за цією ознакою розрізняються:
- роботи спрямовані на формування основних математичних понять;
- роботи пов’язані з навчанням розв’язування математичних задач, математичних прикладів, практичні роботи (вимірювального характеру та ін.).
       Існують ще інші класифікації самостійних робіт, але в даній роботі ми зазначили ті, які найбільш підходять до роботи з учнями при індивідуальній формі навчання.
Зазначимо, що особливо актуальною проблемою в системі організації домашньої роботи учнів є індивідуалізація та диференціація домашніх завдань. При такому підході вчитель повинен враховувати рівень самостійності молодшого школяра:
1-й рівень – відтворення способів діяльності;
2-й рівень – застосування того самого способу діяльності «за зразком»;
3-й рівень – виконання вправ із застосуванням того способу, але в нових умовах, які вимагають хоч би незначного самостійного пошуку;
4-й рівень – створення пошукових ситуацій, коли школяр шукає способи діяльності, визначає завдання, які необхідно розв’язати.
          Однією з важливих функцій самостійної домашньої роботи учня є сприяння формуванню в нього умінь самоконтролю і самооцінки. З метою формування цих навичок, вчитель може використовувати різні пам’ятки, довідники з описом прийомів самоперевірки, алгоритми виконання навчальних дій.
        Узагальнюючи сказане, нагадаємо, що вчитель під час підготовки домашньої роботи для учня, має цілеспрямовано вирішувати такі проблеми:
- комплексно планувати цілі (навчальних, виховних, розвивальних);
- використовувати індивідуальний і диференційований підходи;
- навчати школярів способам навчальної діяльності, зокрема формувати в них умінь учитися;
- вибирати оптимальні методи й прийоми організації домашньої роботи – визначати зміст домашніх завдань, методику та перевірку завдання;
- виховувати у школярів пізнавальні потреби, формувати мотиви самостійної домашньої роботи.
     

Література:

1. Савченко О. Дидактика початкової школи.//К.:Генеза. – 2002 – ст..209-212
2. Баула О. Організація домашніх завдань.//Відкритий урок. - № 12 – 2007
3. Цвинда З. Організація самоосвіти молодших школярів. // Початкова школа. - № 9 -2009
4. Аверін М. Самоорганізація особистості у сучасній школі.// Відкритий урок - №11 -2009
5. Прийменко В. Вплив сімї на успішне навчання дитини.// Початкова школа. - № 3 -2006
6. Шубак Г. Поєднання форм навчальної діяльності молодших школярів з малою чисельністю учнів.// Початкова школа. - № 8 -2006
7. Онишків З. Формуємо вміння планувати навчальну діяльність.// Початкова школа. - № 6 -2006
8. Воронова Н. Мотивація як фактор успіху навчальної діяльності молодших школярів.// Початкова школа. - № 3 -2007
9. Базарницька І. Самостійність учнів на уроках української мови як засіб особистісного зростання.// Початкова школа. - № 4 -2007
10. Воронка М. Мотивація навчальної діяльності як засіб підвищення якості знань учнів.// Початкова школа. - № 4-5 -2008
11. Середевічене А. Інтегрований підхід до організації навчально-виховного процесу у «школі-родині».// Початкова школа. - № 3 -2008
12. Бойченко С. Організація самостійної роботи учнів на уроках в малокомплектній школі. // Початкова школа. - № 1 -2004
13. Пеньковська Н. Роль самооцінки у формуванні особистості дитини. // Початкова школа. - № 10 -2002
14. Первак М. Завдання для самоосвітньої діяльності молодших школярів з української мови. // Початкове навчання. - № 28 -200
15. Вороніна І. Організація пізнавальної діяльності в позаурочний час у початковій школі. // Початкове навчання. - № 28 -2007

Будемо Вам дуже вдячні за співпрацю!